Київський Академічний Театр Ляльок - казка "Івасик-Телесик"
Раніше багато чули про Замок на горі (Київський Академічний Театр Ляльок у Києві), а от сьогодні, нарешті, його відвідали. Погода була дощова і похмура, то ж саме час сховатись у Замку та побути у казці. Як там? Про це у огляді.
Як і усі справжні, цей Замок захований за таємничим "лісом" і розташований на горі. До нього ведуть широкі красиві сходи і вже, піднімаючись ними, можна налаштуватись на казку.
Чудова архітектура, казкові герої навколо Замку, місце будівлі - усе це незвичайне!
Квитки ми не купували заздалегідь, отже хвилювались чи зможемо їх купити безпосередньо перед виставою. Зателефонувавши до каси театру, дізнались, що на деякі вистави квитки купити можна за 30-40 хвилин до початку. Ми приїхали за годину і добре зробили, оскільки черга до каси вже формувалась. Нам дістались непогані квитки, хоч далі відвідувачі купували квитки на бокових та віддалених місцях. Проте, як потім виявилось, з усіх місць виставу дивитись комфортно.
Виявилось, що у театрі діти можуть не нудитись, чекаючи на початок вистави. Тут є багато прекрасних залів, де можна приємно і з користю провести час.
Знявши одяг у чудовій гардеробній, діти пішли розглядати "підводне царство". Чого тут тільки немає - ліплення на стінах та колонах із зображенням мешканців морів та океанів, розписи на підлозі, величезні акваріуми...
М"які зручні диванчики та крісла є у кожній залі. Батьки із дітками можуть посидіти де лишень захочуть.
А розписи виконані так майстерно і наповнено змістовно, що їх можна розглядати і розглядати.
У театрі проходила тематична виставка дитячих малюнків. Роботи переможців розташовано на двох поверхах.
Також і нині оголошено конкурс на кращу дитячу роботу: про тему та умови можна дізнатись на сайті театру http://www.akadempuppet.kiev.ua/
На фото, що нижче: розписи інших приміщень (тут представлено казку про пошук жар-птиці та пана Коцького) і...знову зручні для дітей диванчики.
Ми приєднались до екскурсії по театру і дізнались про історію його створення. Дивним було почути те, що театр було побудовано усього за один рік! Його будували, коли мером Києва був пан Омельченко. Мер особисто контролював хід будівництва. Ті, хто працюють у театрі згадують про ті події із теплом і вдячністю мерії.
Діти, та й дорослі, розглядають ляльки та цікавляться як ними керують актори, де готують акторів та режисерів лялькового театру (виявляється у нашому інституті театрального мистецтва є спеціальне відділення). На вітрині є також ляльки із вистав для дорослих. Екскурсія тривала близько години, то ж ми не шкодували, що приїхали раніше.
А тут можна побачити як чудово зроблено підлогу. Викладені деревом узори не лише красиві, але й якісь дуже "м"які" - здається, впавши, дитина не може вдаритись. Менші діти сидять і граються на "м"якій" підлозі. А коли провести по ній рукою, то реально відчуваєш її тепло і м"якість.
Люстри неначе зроблено із листя папороті. Люстри повсюди, як і у театрі для дорослих. Вони сяють і дивують витонченістю та різноманіттям.
На фото, що нижче одна із робіт дитячої виставки малюнків.
Яка дівчинка не хоче відчути себе справжньою королівною? А от і крісла для цього!
Наш славний король Данило Галицький.
Фрагмент оформлення приміщень та музей театру. До музею можна потрапити до виставу. Після вистави його відчинено лише на короткий час.
І от ми зайшли до зали. Завіса піднімається і починається вистава. Вона дуже незвичайна.
Незвичними є сценарій та художнє оформлення казки про Івасика-Телесика. Хлопчик народжується із деревинки. Цей, нібито простий факт, розширюється до рівня філософії людини у світі - принципової невичленимості її зі світу земного і космічного. Добро і зло живуть у цьому світі поряд.
Ці непрості думки актори висловлюють, здавалось би, дуже простими і цікавими дітям засобами - на філософію "працює" звичайне українське решето, сувій полотна, вогонь тощо. Вистава сповнена глибинними народними віруваннями і після її закінчення зостається у пам"яті (принаймні у дорослого) не стільки простий сюжет про Івасика та злу Змію, як про місце людини у світі, про природу Добра і Зла. Певно ж, діти не осмислюють цього, проте, не відчуту відповідний фон, настрій вони не можуть.
Фрагмент вистави.
От і кінець: вам казочка, а мені...
... бубликів в"язочка.
Тепер можна ще побути із казковими гномиками та пофотографуватись у їх компанії, а батьки тим часом забирають одяг (черги до гардеробу немає, обслуговуючий персонал дуже привітний і щирий у цьому).
Також можна придбати різні кульки на згадку. Ціни - 30-70 гривень. Недешево. Особливи дивує така висока ціна, якщо порівняти вартість кульки із вартістю квитка: вони однакові! То ж біля кульок дітей із батьками дуже небегато.
Одягаємось біля зручних лавочок та дзеркал. Оце дзеркало такої чистоти ти дивного обрамлення, що дідусь сприйняв його як перехід до іншого приміщення замку. Бе-е-емц!!! Обійшлось без травм, але діти були раді посміятись: дитина впаде - мати плаче, мати впаде - дитя сміється. Отак. Звісно, наш дідусь те розіграв.
Знову виходимо на дощ, проте тепер діти продовжують бути "у казці".
То був чудовий день для дітей! Обов"язкого повернемось до театру.
А оце не із казки ( пам"ятний знак С.Нагояну). Тут побувала Змія справжня. Віддаємо шану герою, а позаду на горі видніється Замок.
Оскільки поблизу магазин рошенівських цукерок, як не зайти. І тут ляльки! Вони грають і співають.
Київський Академічний Театр Ляльок виявився для нас набагато більш серйозним і професійним мистецьким закладом, ніж ми думали раніше. Радимо відвідати. Думаю, побувавши у Замку на горі, не пожалкуєте.